Інформація про роботу

Назва
Deckilen kniksen
Рік
1992
Розміри
26,5x21,3 cm
Credits
Придбано за сприяння Ірини Осадчої та Олександра Чекменьова
Номер в каталозі
TROM-46(1992)
Напис

На зворотній стороні: підпис “М. Трох”

Про автора

Deckilen kniksen

Микола Трох (псевдонім, справжнє ім’я —  Микола Трохимчук) (1961, Любомль, Волинська обл. — 2007, Київ) — український фотограф. Отримав технічну освіту в ПТУ № 5, м. Біла Церква, після чого 10 років (1979 — 1989) працював слюсарем Жулянського машинобудівного заводу КВО ім. Артема. З початку 1980-х років до захоплення музикою, сформованого ще за навчання підлітком в музичній школі в Любомилі, додається інтерес до мистецтва візуального. Першим виставковим досвідом стає виставка на Андріївському узвозі в 1984 р., де автор представив свої напівабстрактні композиції, в яких поєднується мова живопису, графіки та колажу. Навчався в художній студії Галини Грищенко. Знімати почав в 1986 (за іншими джерелами — 1987 р. )[1]. З 1988 р. бере участь у виставках. З 1991 р. активно спілкується з художниками сквоту на вул. Паризької комуни (знаного як “Паркомуна”), залишивши по собі великий масив документації життя його учасників. Головний фокус його уваги знаходився у сфері постановної, ігрової фотографії, хоча в творчому масиві автора присутні і документальні зйомки. Синтезує мову фотографії з графікою, маніпулюючи плівкою або відбитком, створюючи аплікації з частин кадрів, або розфарбовуючи їх. Займався як художньою, так і комерційною фотографією: в 1991 р. отримав Гран-прі на конкурсі “Міс-фотомодель, фотореклама — 1991”. З 1999 р. і на початку 2000-х рр. короткий термін співпрацює з журналом НАШ. Одним із важливих для розуміння творчості автора вважається надиктований текст маніфесту (за редакції С. Васильєва), що було опубліковано у 1996 році у виданні Апологія. Маніфести. Декларації. Монологи

____________
Портрет — Микола Трох, 1995.

[1] “… він придбав фотоапарат. Легенда стверджує, що сталося це 15 березня 1986 року, у день народження Троха.  <…> Щоправда, у деяких джерелах зустрічаєм й 1987 рік, однак низка фоторобіт, підписаних попереднім роком, свідчить про хибність цієї дати.” (Валерій Сахарук, Микола Трох: Enfant Terrible української фотографії (Київ: Stedley Art Foundation, 2020), 46.)

Персональні виставки

1994 — “ТРОХ фотографія за ту сторону добра и зла”, музей “Київська фортеця”, Київ, Україна

1995 — “Фотки на паспорт”, галерея “Бланк-арт”, Київ, Україна

1995 — “No Comments”, галерея “Триптих”, Київ, Україна

2000 — “Микола Трох”, у рамках презентації журналу Хрещатик, Будинок кіно, Київ, Україна

2003 — “Широко відкритими очима шукаємо світло”, в рамках Фотобієнале-2003 та  Місяця фотографії в Києві “Між минулим та майбутнім”, галерея “Ірена”, Київ, Україна

2008 — “Останні кадри”, галерея “Ірена”, Київ, Україна (кураторка — Ірина Осадча)

2008 —  “ТРОХательно”, студія “Davis Casa”, Київ, Україна

2009 — “Фотографії Миколи Троха із приватних колекцій киян”, галерея “Ірена”, Київ, Україна (кураторка — Ірина Осадча)

2010 — “Це також Я”, галерея “Ірена”, Київ, Україна (кураторка — Ірина Осадча)

2017 — “Чемодан Троха”, культурна лабораторія “EDUCATORIUM”, Київ, Україна (куратор — Олександр Кочубей)

2017 — “У театрі життя фотохудожника Миколи Троха”, Любомльський краєзнавчий музей, Любомль, Україна

 

 

Групові виставки

1989 — “Перша виставка вільного живопису”, Київ, Україна

1990 — “Українська скриня”, Київ, Україна

1993 — “Images d`Ukraine”, галерея “Chateau d’Eau”, Тулуза, Франція

1994 — “Фотохудожники Києва”, Спілка фотохудожників України, Київ, Україна

1995 — “Чорно-біле”, Центр сучасного мистецтва “БРАМА”, Київ, Україна (кураторка — Наталія Філоненко)

1995 — “Рот медузи”, Центр сучасного мистецтва “БРАМА”, Київ, Україна (кураторка — Наталія Філоненко)

1996 — “До сімейного альбому”, галерея при Національному університеті “Києво-Могилянська академія”, Київ, Україна (кураторка — Наталя Філоненко)

1996 — “Фотомозаика”, виставкова зала Дарницького культурного центра, Київ, Україна

1996 — “Синтетична художня реклама”, арт-галерея “Ателье Карась”, Київ, Україна (куратор — Василь Цаголов)

1997 — “Спекотне літо — 1997”, галерея “Славутич”, Київ, Україна 

1997 — Міжнародний місяць фотографії, Братислава, Словаччина

2002 — “Наші”, галерея Марата Гельмана, Київ, Україна (куратори — Олександр Ройтбурд, Олександр Соловйов) 

2006 — “Kijów. Przeszłość i teraźniejszość”, в рамках Днів Києва у Варшаві, міська ратуша, Варшава, Польща

2007 — “Портрети Миколи Троха”, галерея “Ірена”, Київ, Україна

2009 — “Українська Нова хвиля. Мистецтво другої половини 1980-х — початку 1990-х років”, Національний художній музей України, Київ, Україна (кураторка — Оксана Баршинова)

2010 — “Ukrainian photography 1989-2009”, в рамках Міжнародного фестивалю “Bratislava Month of Photography”, Церква Кларисок, Братислава, Словакія  (кураторки — Ірина Рузіна, Наталя Тарасова)

2016 — “Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище”, PinchukArtCentre, Київ, Україна (кураторки — Ксенія Малих, Тетяна Кочубінська)

2018 — “Свій простір”, PinchukArtCentre, Київ, Україна (кураторки — Тетяна Кочубінська, Тетяна Жмурко)

2018 — “Temporary Autonomous Zone: сквоти Києва”, сквот-галерея “Речовий доказ”, Київ, Україна

“Галерея “Експерта”. Украинский деловой журнал ЕКСПЕРТ, no.34 (2007): 72.

“Николай Трох – чудный человек, родившийся дважды. Притом в один и тот же день”. Киевские Ведомости, 18 февраля 1995: 14.

Images d’Ukraine – Place Laganne Toulouse Novembre 1993. Тулуза: “Chateau d’Eau”, 1993.

Ukrainian erotic photography. Київ: Основи, 2017.

Жмурко, Татьяна. “Мутирующие 90-е Николая Троха” Bird in Flight, 1 листопада 2018. https://birdinflight.com/ru/pochemu_eto_shedevr/20181101-nick-troh.html

Жмурко, Татьяна. “Спецпроект Vogue.ua и PinchukArtCentre: все о фотографе Николае Трохе”. Vogue. 1 вересня 2017. https://vogue.ua/article/culture/art/specproekt-pinchukartcentre-i-vogue-ua-vse-o-fotografe-nikolae-trohe.html

Лебедєва, Катерина. “Трох Трах Тарарах. Як спалахнув і згорів Микола Трох”. Амнезія, 27 грудня 2018. https://amnesia.in.ua/troh

Ляпин, Александр. “Порнография – зеркало нашей жизни”. Зеркало недели, no. 25 (1995). https://zn.ua/CULTURE/pornografiya__zerkalo_nashey_zhizni.html

Мироненко, Виктория. “Влияние постмодернистской культуры на становление искусства фотографии Киева 1990-х годов”. Гуманитарные научные исследования,  no. 07( 2014): с. 11-14.

Мироненко, Вікторія. “Фотографія швидкого реагування”. Музейний провулок, no. 03 (2009): 125-131.

Мірошина, Євгенія. “Фотофініш”. Хрещатик, 21 березня 2008. http://www.kreschatic.kiev.ua/ru/2145/art/1206047445.html

Николай Трох. НАШ, no. 10 (1999): 76-83.

Паливода, Інна. “Микола Трох фотографував людей за шоколадку”. Gazeta.ua, 28 серпня 2007. https://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/_mikola-troh-fotografuvav-lyudej-za-shokoladku/179418.

Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище. Київ: Publish Pro, 2018.

Пилипчук, Марія. “Кращого фотографа України не визнали на його батьківщині – в Любомлі”. Любомиль Район, 16 березня 2018. https://lyuboml.rayon.in.ua/topics/1803-krashchogo-fotografa-ukrayini-ne-viznali-na-iogo-batkivshchini-v-liubomli

Сахарук, Валерій. Микола Трох: Enfant Terrible української фотографії. Київ: Stedley Art Foundation, 2020.

Сидор-Гібелінда, Олег. “Розгламурений амур”. Fine Art, 2009: 44–49.

Трох, Микола. “Відкрити диво театру життя”. В Апологія. Маніфести, декларації, монологи, 14. Київ, 1996.